Шоубіз в мініатюрі

На свій день народження Яна Клочкова розважала гостей виступом мімів. Не знаю, що вони там намагалися показати, але як на мене, то цю сценку можна назвати "український шоу-бізнес в мініатюрі".

І наголошую, цей пост зовсім не про мімів. Міми прекрасні.

фото (с) Tabloid

красавіца Ікуку

Пам'ятаєте я писала, про "дєвочьку-піроженко"? Так от, виявляється, льогкою і воздушною можна бути не лише у юному віці, достатньо для цього закупитися великою кількістю ткані вєсьолєнькой расцвєточкі і замотатися в неї з ніг до голови, водрузівши зверху широкополу шляпу в тон.

опять скрипить потьортоє сєдло
і трудно шось вопше пересувацця
чого ж на цю тусовку понесло
небось давно уже не вісімнаццять

і сало вже розкинулось на пузо і бока́
зато на фотці модна, мов дєвочка яка
іде собі пакачівая пєр’ямі на шляпє
покрутим просто пальцем у віска

фото (c) svitske.tv

вірш (с) diversey_ua

счастік!

Співачку Куріцу (саме так перекладається "gallina" з іспанської) посєтіло справжнє почуття. Точніше почуття посєтіло таємного прихильника, який замовив отакий от плакат, оформлений в кращих традиціях майстра, який не має до дизайну жодного відношення і фоточку таку підібрали як типове фото першокласників у есесесері, хіба що букваря не вистачає.

Єдине питання – чого це закоханий називає свій Счастік  Gallina, а не просто "мій Счастік"? Щоб усі зрозуміли хто на плокатіку? І взагалі дивно, що у такому короткому реченні аж два звертання (після першого немає коми). Ето ж вам нє Баден-Баден.

Але взагалому, вся ця фігня вказує, шо нашим звьоздам не чужде те ж саме їбануте чюство прікрасного, шо і деяким простим українцям, які замовляють такі ж прекрасні кортіни на бігбордах, не задумуючись, як це впливає на психічне здоров'я тих, хто це бачить і на обличчя міста взагалому. фото найдене на Таблоїді, а ті взяли у прес-центрі Галліни.

"Ми строілі-строілі і наканєц пастроілі"

Як ви думаєте, що це за дура?

Це проект "архітєктора" Валерія Шевченка – 250-метрова башта, яка одночасно буде центральною станцією для канатних доріг в усі куточки Києва і яку, на думку автора проекту, конче необхідно засунути в центр Києва і зробити прозорою для того, щоб "со сторони казалось, что люді пливут по воздуху". Це не жарт, можете почитати детальніше отуто хоча б.

Тепер детальніше про Валерія Шевченка. Коли я почала шукати хоч якусь інформацію про "архітектора", то спочатку знайшла тільки згадування про останню новину, а на сайтах спілки архітекторів та об'єднань архітекторів взагалі не було ніяких натяків на його існування. Проте скоро я дізналася, що думка створити канатне диво була вже у 2005 році, з цієї ж статті стало відомо, що Валерій Шевченко – президент СК "Вертикаль", а ще я взнала, що він вважає, що "Наш объект должен стать храмом технологических достижений Украины". Ояєбу. А тепер пошукаємо згадування про "СК Вертикаль" і пана Шевченка одночасно. Одне толкове посилання.

Ах-ах-ах! Яка шанована кампанія і який чудовий "архітектор", про якого майже немає згадувань в інтернеті в наші-то часи.

Ну я звичайно знайшла пару наштампованих сайтів про СК Вертикаль, але на жоден не даю посилання, бо на жодному сайті немає інформації про керівництво. Отакоє, мало того, що хтось всерйоз веде мову про таку дуру в центрі міста, так вони ще й відкрито знущаючись на нами, навіть не намагаються створити пристойну легенду під весь цей проект.

А далі буде:

– Вполне реальная вещь, – ответил гроссмейстер, – мои личные связи и ваша самодеятельность – вот все необходимое и достаточное для организации международного васюкинского турнира. Подумайте над тем, как красиво будет звучать: "Международный васюкинский турнир 1927 года". Приезд Хозе-Рауля Капабланки, Эммануила Ласкера, Алехина, Нимцовича, Рети, Рубинштейна, Мароцци, Тарраша, Видмар и доктора Григорьева обеспечен. Кроме того, обеспечено и мое участие!

– Но деньги! – застонали васюкинцы. – Им же всем нужно деньги платить! Много тысяч денег! Где же их взять?

– Все учтено могучим ураганом, – сказал О. Бендер, – деньги дадут сборы.

– Кто же у нас будет платить такие бешеные деньги? Васюкинцы...

– Какие там васюкинцы! Васюкинцы денег платить не будут. Они будут их по-лу-чать! Это же все чрезвычайно просто. Ведь на турнир с участием таких величайших вельтмейстеров съедутся любители шахмат всего мира. Сотни тысяч людей, богато обеспеченных людей, будут стремиться в Васюки. Во-первых, речной транспорт такого количества пассажиров поднять не сможет. Следовательно, НКПС построит железнодорожную магистраль Москва-Васюки. Это – раз. Два – это гостиницы и небоскребы для размещения гостей. Три – поднятие сельского хозяйства в радиусе на тысячу километров: гостей нужно снабжать – овощи, фрукты, икра, шоколадные конфеты. Дворец, в котором будет происходить турнир, – четыре. Пять – постройка гаражей для гостевого автотранспорта. Для передачи всему миру сенсационных результатов турнира придется построить сверхмощную радиостанцию. Это – в-шестых. Теперь относительно железнодорожной магистрали Москва-Васюки. Несомненно, таковая не будет обладать такой пропускной способностью, чтобы перевезти в Васюки всех желающих. Отсюда вытекает аэропорт "Большие Васюки" – регулярное отправление почтовых самолетов и дирижаблей во все концы света, включая ЛосАнжелос и Мельбурн. Ослепительные перспективы развернулись перед васюкинскими любителями. Пределы комнаты расширились. Гнилые стены коннозаводского гнезда рухнули, и вместо них в голубое небо ушел стеклянный тридцатитрехэтажный дворец шахматной мысли. В каждом его зале, в каждой комнате и даже в проносящихся пулей лифтах сидели вдумчивые люди и играли в шахматы на инкрустированных малахитом досках... Мраморные лестницы ниспадали в синюю Волгу. На реке стояли океанские пароходы. По фуникулерам подымались в город мордатые иностранцы, шахматные леди, австралийские поклонники индийской защиты, индусы в белых тюрбанах, приверженцы испанской партии, немцы, французы, новозеландцы, жители бассейна реки Амазонки и завидующие васюкинцам – москвичи, ленинградцы, киевляне, сибиряки и одесситы.

фото (с) з сайту "Сегодня"

текст (с) Ільф і Петров

карикатура (c) Марека Рачковського у вільному перекладі diversey_ua

Кто нє відєл трікотаж - дєтскій мір, второй етаж

Ну вам взагалі пощастило з рагу.лями, бо для того, щоб побачити труси, ні в який дєтскій мір вам не треба йти, достатньо завантажити цей блог і ви побачите декілька видів трусів в оригінальному переосмисленні дизайнера, який вважає, що національне українське вбрання – це костюм Снігурочки. Коротше кажучи, без реверансів, Сергій Єрмаков відкрив серію вечірок, на першій з яких моделі демонстрували труси і всьо шо має до них прілагатися за думкою Сергія Єрмакова.

Дивлячись на це, я радію, що жоден гетеросексуальний чоловік, а тим більше мій, таке не вдіне і тому у мене не буде можливості побачить отакі чудеса вживу. А мотоциклєтний шлем взагалі нагадав мені бородатий жарт "презервативи не дають 100% гарантії. один мій друг надів презерватив і потрапив під автобус".

З іншого боку, уявляю як красочно можна займатися сексом, коли партнер у такому шоломі, сонячні зайчики заповнять кімнату і будуть злягатися разом з вами.

А ще, на додачу до такої розваги як труси, Єрмаков запросив нікому не відомих співачок – жодної пісні я не знаю ні в тої, ні в другої, ні в тих. Першою йде Майя Мігаль, вона їздила колись на "Нову хвилю" і зайняла друге місце ззаду, друга – Іванна Мелай, вона одягла труси під колір пояса, потім зрозуміла, що під кустюмом трусів не видно і скотила їх нижче, щоб видно було навєрняка, треті – гурт Тріші, взагалі дуже странно одіті, але вони хоча б розвіяли мої побоювання в тому, що Оксана Байрак єдина в нашому бомонді, хто носить гіпюрові колготки на руках.

А ще на сайті "Публічних людєй" в коментах я прочитала потрясну фразу, яка критикувала авторський текст. Цитую: "как можно было ... сравнить Майю Мигаль с Мелай". Я теж думаю "Как?", бо якби я не прочитала, що то різні півіци, то подумала, що то одна, просто в різних сценічних костюмах.

Ну і наостанок – Сергій Єрмаков планує продовжувати традицію вечірок, тому чекаємо на нові шедеври. Красно дякую за сюжет і за фоточки інтернет-виданню "Публічні люди"

принцеса. нєт, нє принцеса. каралєвна!

Виявляється у 90-ті роки красуні на конкурсах краси орієнтувалися на мейк-ап Марфушечки-Душечки з "Морозко". А взагалі коли я побачила це фото, то дуже здивувалася і першою думкою була "Так вот ти какой, сєвєрний алєнь".

міра моди гєроїня
вєтєран модель-труда
 я була як готліб тіна
теж когдато молода

грала я на фортепйано
і учила грать малят
знала б шо моделью стану
тріста лєт тому назад

но відбулось всьо случайно
і кар’єра началас
взяла конкурс "місс украйни"
потім інші пару раз

тут собі найшла і мужа
нє урод, ні стар, ні млад
я його любила дуже
тріста лєт тому назад

роділа́ дєтішок двоє
через 9 лєт развод
показала у плейбої
сіські, жопу і живот

вийшла знов за бізнесмена
ну а він канєшно рад
вєдь красіве тєло в мене
так як тріста лєт назад

вірш (с) diversey_ua

фото знайшла на якомусь форумі без авторства і прінтскрін з youtube

Зєфір

Сьогодні пропоную вам за деталями і Миколиним віршем відгадати не дуже відому півіцу. Ітак, дама з собачкою і пазюрями.

ночной зефір
струіт ефір
у нас в програмі місіс мір

це *******, пєвіца
в неї муж міліонер
і ізвєсна свєцка львіца
завсєгдатай вишших сфер

впрочєм ми тут не про ето
собирались розсуждать
гляньте як вона одєта
як якась позорна блядь

мєхом платтячко обшите
жутка розочка на ньом
у волоссі тоже квіти
а в руці – бокал з вином

сєрьгі, кольца і браслєти
подарив супруг-індус
но за золоті монєти
не купи́ть прилічний вкус

Це певіца і Місіс Світу Камалія. Елєгантна як рояль.

фото (c) tabloid, svitske, cult.gov.ua, kamaliya.org.ua