Збір прихильників спільноти РАГУ.ЛІ У ЛЬВОВІ

Дай Боже, люде!

Є ідея згуртуватися для боротьби проти рагульства. Все по порядку.

Час – неділя 16 мая року Божого 19,00 годині

Місце – на фото. (Перехрестя Сахарова – Кн.Ольги)

Чому саме це чарівне місце?

Ви самі все зрозумієте коли відівідаєте. Побудована сама будівля відносно недавно (десь місяців 2 тому). Архітектурна концепція чітко витримана в кращих традиціях раннього Львівського пострагулізму з елементами неокласичного примітивізму. Стіни "храму Бахуса" розфарбовані в колір сонця. По розводах і напрямку мазків валика вгадується рука Маляра Міська з Лєвандовки. Інтерєр витриманий в рамках убогого мінімалізму та аскетизму. Тут зроблено все для відпочинку середньостатичного рагуля. Можна, взявши келих пива (з 10 мабуть сортів, шо на прилавку, є в наявності тільки Стелла артуа і Старопрамен, навіть Львівського нема – а хулі – "Пивний клуб однако") під чаруючий музичний супровід (ехо там відповідне і власник на колонки грошей не шкодував – меломан однако) виконавців від братнього народу – спокійно і мрійливо лузати насіння, чистити тараньку і думати про високі матерії. Музичне оформлення – то окрема тема, через яку і виникла ця ідея. В "холі закладу"(най простить мене Всевишній шо вжив то слово для тої стодоли) на стійці бару стоїть "Автамат". Опустивши монету номіналом в 50 коп. чи рубля – шляхом простих маніпуляцій з кнопками, можна замовити улюблену пісню. Я ще ніколи не бачив, щоб рівень закладу настільки чітко відповідав його контингенту. Улюблені пісні були різноманітні, але якби в тому автоматі лишити одну папку, де шансон – відвідувачі б від того не постраждали, або й не помітили навіть. При тому всьому варто відмітити, що контролю над цим процесрм немає ніякого. Стюардесі за прилавком глибоко до дупи хто і шо робить – вона на претензії не реагує. Варто також відмітити прагнення бидлоти до культури. Через гучність музики, рагуль, що замовляє пісню, автоматично залучає до прослуховування весь зал і кожного зокрема закликами підспівувати Владімір-Владіміровіческій централ. В дальньому кутку любителі підкидного дурака вели свою неквапливу інтелектуальну гру. В компанії були дівчата, але нікому не заважало під дике ржання і ричання (акі бєрємєнний орангутанг) наливати під столом, з купленої в магазині за рогом плашки, горілку. Найбільш шкода було молоду пару, що прийшла з дитиною.
Пропоную це місце зборів як постійний центр, штаб-квартиру, львівського осередкку прихильників спільноти РАГУ.ЛІ. Воно направду то заслужило. Відвідування обовязкове і добровільне. Бажано прийти в вишиванці. Шаровари бажані але необовязкові. Всім знати українські народні пісні. Ми зможемо разом досягти того, щоб при вході у вищезазначений заклад, офіціянти читали напамять Запоіт Шевченка. А як нє – ну то нє. Пишіть також хто знає більш РАГУльський заклад.... ГУТРТУЙМОСЯ