Угольок, угольок!
Тільки в українській філармонії можна в одній афіші за листопад побачити поруч анонс Міжнародного конкурсу диригентів, Вечору присвяченого Чайковському і Творчого вечору Толстоухова, який чомусь вирішив, що якщо він зміг заримувати кілька рядків у таку недолугу форму – «Жизнь как судьба и порой нас берет на зубок, но дает на-гора уголек, уголек» – то це вже привід влаштовувати творі вечори імені себе.
Ну але якщо є бюджетне бабло, яким можна з легкістю розпоряджатися і влада, яка змотивує лицемірну публіку прийти, якою би жахливою не була "творчість" маестро (правда, більшість з них взагалі не може оцінити, жахлива ця творчість чи не жахлива), то не виникає сумнівів, що такі вечори ще не раз матимуть місце у київській філармонії, консерваторії та Оперному театрі, хоча б краще для такого типу заходів підійшов би цирк.
Головне було одразу нажратися, щоб легше було сприймати "мистецтво".