Гадаю, в ідейному задумі і призначенні. Десь була стаття про організаторку виставки, літню даму, яка висловлюється щось проти споживацтва. Якби вони були на продаж, можна було б відсканувати і надрукувати на мелованому папері, ламінувати, щоб було виразно і схоже, можливо, додати деталей – з іншого боку, саме в мінімальності зусиль творця й збідненості може бути виражений ключовий смисл.

Книжки-розкладушки асоціюються в першу чергу з тим, що ми там традиційно знаходимо. Наскільки я памятаю зі свого дитинства, це були казки. Розкладалися якісь інтер'єри з етнічним колоритом, чарівний ліс, емоційно наповнені жанрові сцени з олюдненими звірми або людьми. Тут – картини, що, цілком логічно, мають співставлятися з нашими готовими уявленнями про книжку-розкладушку. Очевидно, лейтмотив шкур в інтер'рі, мінімалізм та кольорів і ліній невипадковий.

Можна також замислитися, який саме варіант книжки-розкладушки – традиційний чи запропонований – доцільніше випускати в наш час, до якого життя вони мають готувати дітей і т.п.