Диво Дитина

Ці довгі вихідні трохи вибили мене зі звичайного графіку, тому буду надолужувати ударними темпами. Почну, мабуть, з нової рубрики – "Кінець історії". Ну одразу попереджу, що рубрика буде досить нерегулярною, тому що навіть цей пост виник завдяки випадковості. У відповідь на мою критику мені запропонували дійзнатися про подію більше, відвідавши її. І я, звичайно ж, вирішила дізнатися більше. Так і з'явилася нова рубрика, яка розповідатиме про продовження історії, розповідь про яку я почала в одному з попередніх записів у цьому блозі.

Я тут нещодавно написала критичний пост, а мені взяли і запропонували піти на цей захід, щоб впевнитися, що це в першу чергу свято для дітей. А я ж не однобока критикеса, тому взяла і пішла. Оце повернулася додому і пишу враження, бо якщо відкладу, то мабуть і не напишу.
 

Мій концерт почався набагато раніше, ніж він почався для усіх інших, тому що мені пощастило сидіти недалеко від дуже нетерплячого хлопчика, який через те, що початок було трохи затримано, постійно бігав до сцени і заглядав під завісу, щоб подивитися, чого ж так довго, а потім повертався до бабусі, все їй розповідав і знову біг до завіси. В принципі уже на цьому етапі я зрозуміла, що прийшла не дарма. Дітей було дуже багато і кожна дитина – це маленький всесвіт.

Так от, головне, на чому хочеться наголосити, так це те, що ми всі не повинні забувати, що діти самодостатні і вони самі можуть створити собі прекрасне свято, головне, щоб їх не стримували і можливо трохи направляли. Хоча достатньо того, щоб не стримували. А от, нажаль, увагу їхніх батьків до такого дитячого свята неможливо привернути лише дитячістю, треба ще й зірок додати. Причому будь-якій розсудливіій людині зрозуміло, що поруч з дітьми і їхньою природністю програє будь-яка зірка, що вже там казати про наш шоубіз.

Зірки відверто програвали конкурсантам.

Досить по-ідіотськи виглядали такі тексти пісень наших зірок як: "А хто наче дитина ще досi у лiжку спить. Може це Кирило, може дiджей Саша? Може це Антон всiх вечiрок гуру? Але вiдповiдь не вiрна ваша. Це мiй бойфренд якого я люблю" поруч з віршами однієї з конкурсанток, яка у десять років пише "Коли надія в серці б'ється, смерть до душі не добереться".

Або дивно дивитися на співачку, яку представили, почалася музика, почався голос, а співачки на сцені немає, але потім вона вийшла на сцену з другої спроби і походила туди-сюди під фонограму. І от вона хоче конкурувати з отаким чудом, яке за кілька хвилин зіграло на сцені на кількох зовсім недитячих інструментах:
 

Одразу було видно, хто був недозіркою, так що я залишаюся при своїй думці, дітям не потрібні зірки, вони самі створюють свято і дуже хотілося б щоб наступний концерт присвячений події містив в собі лише дитячі виступи і дитячі історії.

Тепер ще кілька моментів, які хотілося б відмітити:

Віталію Козловському плюс в карму, бо він один з небагатьох пропер, який для дітей кайф танцювати на сцені і організував їм таке щастя під час виконання однієї з пісень.

Отут я ридала.

Однією з ведучих була Ліза Арфуш, яка дуже пристойно свій текст читала українською мовою. Ну, тобто, ви розумієте.

Ольга Сумська виступаючи згадала про те, що її дочка запитала, куди мамуся сьодні йде і мамуся сказала, що йде на"Диво-дитину", а я от думаю, чого це диво-мамуся тягає своє дитя на дорослі тусівки і не бере її на суто дитячі заходи. Розмір мозку заважає?

Ну так ніби усе. Раджу подивитися профайли дітей на сайті, може знайдете когось, хто вас порадує, бо діти були чудесні, хоча якими ще можуть бути діти:)