категорії: блоґ-запис

Баюл

теґи: Оксана Баюл, вірш, наші закордоном

 

мама рідна, караул,
це ж оксаночка баюл!
сині губи, сині очі,
світле пляттячко дівоче,
много сумок, блєдна кожа,
в кадрі дружеская рожа
тянєт руку со стаканом –
все в оксаночки, як надо..

 

  • обідно впізнати колишню гордість держави під час ржання над іскромьотними підписами убогих фотографій